Як подружній парі самостійно оцінити якість ембріонів керуючись даними ембріологічного протоколу?

У процесі пункції фолікулів (аспірації) ембріолог отримує ооцит-кумулюсні комплекси. Безпосередньо після пункції оцінюють зрілість отриманих ооцит-кумулюсних комплексів (ОКК).

ОКК із прозорим кумулюс як правило містить зрілий ооцит. Дані стосовно ОКК не фігурують у ембріологічному протоколі, проте можуть бути озвучені на прохання пацієнта.

За 1-2 години після аспірації ембріолог проводить очищення (денудацію) ооцитів. Під час пункції можливе отримання зрілих, незрілих, а також дегенеративних і зруйнованих яйцеклітин.

Точна оцінка стану ооцита можлива тільки після його очищення перед проведенням ІКСІ. У зрілих, готових до запліднення ооцитах візуалізується полярне тільце. У ембріологічному протоколі зрілий ооцит позначають MII.

Якщо процес дозрівання ооцита у фолікулі порушений, то існує велика ймовірність отримання незрілих клітин, що позначаються – MI і GV. Можлива і повна дегенерація ооцита (Deg).

MII     MI     GV

Pb – полярне тільце, ZP – блискуча оболонка.

 

Через 18-20 годин після додавання сперматозоїдів або ІКСІ чи pICSI (1-ша доба) при нормальному заплідненні утворюється два пронуклеуса.

При правильному заплідненні обидва пронуклеуса чітко помітні. У цьому випадку їм присвоюють оцінку 2pN.

Якщо пронуклеусов не видно, що зазвичай пов’язано з відсутністю запліднення, в протокол записується 0pN (mpN).

При неправильному заплідненні можлива поява декількох пронуклеусов, що відбивається в запису, наприклад 3pN, 6pN і т.д .

2pN     3pN

«Неправильно» запліднені ооцити не придатні для подальшої роботи та утилізуються.

Подальший розвиток ембріона, дроблення, відбувається протягом 5-6 днів. Оцінка якості ембріонів проводиться через кожні 23-25 годин від часу перевірки запліднення.

На другу добу розвитку ембріон складається із 2-х, 3-х чи 4-х клітин (бластомерів).

На цій стадії можна оцінити якість ембріона за ступенем фрагментації (об’ємом ембріона, що займають без’ядерні фрагменти цитоплазми), чим їх більше – тим нижчим є потенціал ембріону до імплантації і подальшого розвитку. Крім фрагментації оцінюється форма та відносні розміри еластомерів. Загальноприйнятою класифікацію ембріонів за якість – A-B-C-D, де A – найкращий, D – найгірший.

 У разі нерівномірного дроблення (наявності бластомерів різної величини) потенціал ембріона до імплантації знижений, наявність фрагментів цитоплазми позначають «fr». Оцінюється і наявність вакуолей. При їх візуалізації ставиться відмітка «vac».

Починаючи з 2-ї і до 6-ї доби розвитку можна проводити перенос ембріонів у порожнину матки (ембріотрансфер). In vivo ембріон на цій стадії переміщується матковою трубою вниз, у напрямку матки.

На третю добу ембріон в нормі складається із 6-8 бластомерів, однак допускається і 4 бластомери, якщо на 2-гу добу він був двоклітинним. Оцінка та запис якості ембріонів на третю добу здійснюється за тими ж принципами, що й на другу добу.

До 8-клітинної стадії всі клітини ембріону людини тотипотентні, тобто кожна з них може дати початок цілому організму.

На четверту добу розвитку ембріон людини складається уже як правило із 10–16 клітин, міжклітинні контакти поступово ущільнюються і поверхня ембріону згладжується (процес компактизації) – починається стадія морули (від латинського morulae – шовковична ягода).

Саме на цій стадії in vivo ембріон потрапляє із маткової труби у порожнину матки. До кінця четвертої доби розвитку всередині морули поступово формується порожнина – починається процес кавітації.

На 5-у добу, приблизно через 120 годин після запліднення ембріон утворює бластоцисту (Bl).

Із того часу, як порожнина всередині морули сягне 50% її об’єму, ембріон називається бластоцистою.

Бластоциста складається із двох клітинних популяцій – трофобласт (одношаровий епітелій, що оточує порожнину) та внутрішньої клітинної маси (щільний комок клітин). Клітини трофобласта дадуть в подальшому початок усім поза зародковим оболонкам плоду, а із внутрішньої клітинної маси сформуються тканини та органи дитинки.

Оцінка якості бластоцист має на увазі її розмір, який відбивається цифрами від 1 до 5; стан внутрішньої клітинної маси (ВКМ) (від «A» до «С») і оточуючих її клітин –трофобласта (від «a» до «c»).

Кращими для перенесення будуть бластоцисти розміру від 3 до 5, що мають багатоклітинну ВКМ і трофобласт– Bl 4Aa, Bl 4Ab

Чим більша порожнина бластоцисти і краще розвинена внутрішня клітинна маса і трофобласт – тим більшим є потенціал до імплантації. Коли порожнина бластоцисти сягає значних розмірів, стоншена за рахунок розтягнення блискуча оболонка розривається і починається процес хетчингу (виходу) ембріона із блискучої оболонки.

Тільки після завершення цього процесу бластоциста здатна імплантуватися (прикріплюватися) в ендометрій матки. Імплантація відбувається як правило на 6–7 день розвитку ембріона, рахуючи день запліднення нульовим.

Таким чином, використовуючи наведені дані подружня пара може самостійно оцінити якість ембріонів та їх потенціал до імплантації керуючись даними ембріологічного протоколу.

Куртяк Федір – завідувач ембріологічного відділення Медичного центру PlusMed, кандидат біологічних наук, доцент, старший науковий співробітник