У сучасному суспільстві людина насамперед прагне здобути гідний рівень освіти, отримати фінансову незалежність та досягти успіху в обраній кар’єрі. Водночас питання створення сім’ї відкладається на другий план – після того, як подружжя «стане на ноги». Але в цьому випадку пара може зіштовхнутися із неможливістю завагітніти.
Репродуктивний період – це вік, в якому жінка здатна до дітонародження. Більшість жінок досягає менопаузи до 50 років, але репродуктивна функція починає знижуватися задовго до цього. Саме тому питання планування сім’ї є особливо важливим для жінок старшого репродуктивного віку.
Процес репродуктивного старіння у жінок відбувається внаслідок зменшення як кількості, так і якості ооцитів. Цей фактор має вирішальне значення для ефективності програм екстракорпорального запліднення.
Від якості ооцита залежить його запліднення, наступний розвиток ембріона, а в майбутньому – народження здорової дитини. Зменшення кількості ооцитів з віком може стати причиною підвищеної частоти формування їх незворотних генетичних змін.
Основні наслідки «старіння» ооцитів: низький рівень запліднення, поганий ембріональний розвиток, підвищена ймовірність спонтанного викидня та розвиток спадкових патологій плода. До прикладу, трисомії спостерігають майже у 35 % всіх клінічно визнаних вагітностей у жінок старше 40 років, але лише у 2–3 % – у жінок віком від 20 років.
Цитогенетичні та молекулярні дослідження яйцеклітин показують, що помилки при сегрегації хромосом під час оогенезу корелюють зі зростанням материнського віку. Порушення формування веретена поділу призводять до анеуплоїдії. Аномальне число хромосом є причиною більшості всіх самовільних абортів, викиднів та вроджених вад розвитку.
Генетична діагностика показала, що частота виникнення хромосомно незбалансованих ембріонів у жінок віком від 35 років становить близько 20 % та зростає до 60 % у жінок віком 43 років і старше.
Механізми вікових змін ооцитів складні та включають каскад біохімічних і молекулярних процесів, пов’язаних із обміном речовин, геномною нестабільністю, вкороченням теломерних ділянок хромосом і зміни в сигнальних шляхах.
Наявність багатьох хромосомних аномалій далеко не завжди позначається на фенотипі жіночих гамет і отриманих ембріонів, тобто не дозволяє виявляти їх візуально. На практиці це призводить до того, що в програмі ЕКЗ частина ембріонів, зазвичай високої якості, може мати генетичні дефекти. Наслідком перенесення таких ембріонів стає або їх нездатність до імплантації, або порушення розвитку, яке провокує репродуктивні втрати, особливо на ранніх термінах вагітності.
Пацієнтки повинні бути поінформовані про те, що ризик спонтанної втрати вагітності та хромосомних аномалій зростає з віком.
Жінкам старшого репродуктивного віку рекомендовано проводити передімплантаційну генетичну діагностику з метою підвищенння частоти настання вагітності та народження здорових дітей.
Проблема пізнього материнства є актуальною сьогодні і буде залишатися актуальною в майбутньому. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є кріоконсервація власних яйцеклітин.
Уже зараз молоді жінки, які не планують вагітність на даному етапі свого життя, цікавляться можливістю кріоконсервації, тобто «заморозки» свого генетичного матеріалу.
«Відкладене материнство» дає можливість жінці стати матір’ю, оминаючи ризик втрати свого репродуктивного потенціалу з віком.
Кріоконсервація яйцеклітин у молодому віці – це один із нових підходів, що дозволяє пацієнткам пізнього репродуктивного віку народити генетично споріднену, здорову дитину.
Куртяк Федір – завідувач ембріологічного відділення МЦ «Плюсмед», лікар-лаборант, кандидат біологічних наук, доцент.
