Фолікулярни епітелій – кумулюс – оточує кожен ооцит формуючи з ним єдине ціле – ооцит-кумулюсни комлекс (ОКК) і повинен бути вилучений перед інтрацитоплазматичною ін’єкцією сперматозоїда (ICSI).
У процедурах екстракорпорального запліднення для видалення шару фолікулярних клітин, що оточують яйцеклітину застосовують розчин тестикулярной гіалуронідази із наступною механічною денудацією шляхом піпетування. Раніше з цією метою використовували переважно препарати тестикулярної гіалуронідази із сім’яників великої рогатої худоби. Наразі синтезується штучно людська рекомбінантна гіалуронідаза (кумулаза), щоб обійти проблеми пов’язані із тваринним походженням і недостатньою чистотою форми ферменту великої рогатої худоби.
Більшість функцій, які виконують гіалуронідази в живій природі, пов’язані з їх здатністю збільшувати проникність тканин за рахунок зниження в’язкості мукополісахаридів, що входять до їх складу.
Видалення шару фолікулярних клітин необхідно для проведення мікрохірургічного запліднення – ICSI. У природньому циклі процесу запліднення яйцеклітини сприяє тестикулярна гіалуронідаза, що міститься в акросомі сперміїв. При заплідненні у результаті впливу на сперматозоїд сигнальних речовин оболонки яйцеклітини і вмісту яйцеводу відбувається акросомна реакція, в ході якої акросома – органоїд спермія, розташований у передній частині його голівки, та являє собою мембранний пухирець, що виникає аналогічно лізосомі завдяки функціонуванню комплексу Гольджі в клітинах-попередниках сперматозоїдів – зливається із зовнішньою мембраною ооцита. При цьому з акросоми вивільняються ферменти, що розчиняють оболонку яцеклітини. Зокрема, акросома містить фермент гіалуронідазу.
Акросомна реакція – різновид екзоцитозу. Механізм акросомной реакції у людини – взаємодія білка блискучої оболонки ZP3 із рецептором галактозілтрансферазою на голівці сперматозоїда призводить до масованого транспорту всередину голівки сперматозоїда Са2+ і Na+ в обмін на Н+. Збільшення внутрішньоклітинної концентрації Са2+ активує Са2+ -залежну фосфоліпазу, в результаті змінюється рівень вторинних посередників – циклічних нуклеотидів. Слідом за цим активується АТФаза, що призводить до збільшення внутрішньоклітинного рН. Збільшення концентрації Са2+ в цитоплазмі і підвищення рН в голівці сперматозоїда запускають акросомной реакцію.
При акросомной реакції зовнішня мембрана акросоми і клітинна мембрана зливаються. При цьому із акросоми вивільняються гіалуронідази, протеази (у тому числі акрозин), глікозідази, ліпази, нейрамінідаза і фосфатази. Ферменти розщеплюють молекули блискучої оболонки, що дозволяє сперматозоїду подолати цей бар’єр.
До цього часу дискутується питання, чи може мати вирішальний вплив на запліднення і ембріональний розвиток час після денудації ооциту до моменту його запліднення.
Таким чином, механічна денудація ооцит-кумулюсного комплексу шляхом піпетування із використанням тестикулярної гіалуронідази в ембріологіному протоколі використовується для видалення шару фолікулярних клітин (кумулюсу), що оточують яйцеклітину і частково являє собою відтворення in vitro природної акросомної реакції.
Куртяк Федір – завідувач ембріологічного відділення МЦ «Плюсмед»
